Окт 15 2009

ЧОРНИЙ КВАДРАТ. Інтерв’ю з Іриною Когут.

ЧОРНИЙ  КВАДРАТ. ТЕАТР МОЛОДИХ СЕРДЕЦЬ.
Інтерв’ю з Іриною Когут виконавчим директором ТО «Чорний квадрат»

Ирина Когут

Сучасний стиль життя надає нам величезні можливості для розваг і відпочинку. Ми дивимось видовищні фільми, любимо новинки Hi-Tech, комп’ютерну графіку й скажено відбиваємо по клавіатурі. Ми одягаємо маски, щоб люди не бачили нас. На все чіпляємо ярлики, і цим самі ж змушуємо звужуватись неосяжний світ навколо нас у рамки настільної фотографії. Де ж урятуватися від самотності й відшукати своє справжнє Я? Де знайти справжню пораду в потрібний момент? Відповіді на ці та інші бентежні питання вже не перший рік нам допомагає знайти колектив театру «Чорний квадрат».

Андрій: Багато студентів із КПІ записуються на курси до вас у студію?

Ірина Когут: Як правило, до нас приходять не актори, не люди творчих професій, а ті, кому в звичайному житті не вистачає емоційності, які хочуть відшукати в собі щось нове. Це програмісти, інженери, бухгалтера й, безумовно, серед них є багато студентів КПІ.

Андрій: Очікуються нові книги з-під пера учасників театру?

Ірина Когут: На жаль, зараз друк книги вимагає занадто багатьох витрат і зусиль.  Ми не дивимося на книгу як на комерційний продукт і поширюємо її безпосередньо перед виставами.

Андрій: Раніше, під час виступів у малому залі, глядачі повинні були пройти  ледве не цілий квест. Стояли в живій черзі, якщо не вистачало місць сідали на сходах і внесених стільчиках. Але це тільки покращувало  атмосферу таємничого чорного залу.  Вам хотілося б знову повернути виступи на малій сцені?

Ірина Когут: Ця сцена обов’язкова. Там є такі речі, яких ніколи не можна досягти у великому залі. Камерність та відчуття глядача поруч, обов’язково потрібні нашим акторам. Зараз це експериментальна сцена, саме там проходять театральне хрещення майбутні зірки нашого театру. Мала сцена це основа Чорного квадрату, там ми вирощуємо наші спектаклі, які згодом виходять у великому залі.

Continue reading


Сен 18 2009

ГОГОЛЬFEST 2009

Что тут сказать, это одно из грандиознейших культ событий года. Программа ГОГОЛЬFESTа настолько разнообразная, что каждый может найти что то для себя. Главное относиться ко всему с юмором =)

В этом году я, к сожалению, не успел посетить многие театральные выступления, но компенсировал это музыкой, кинопоказами и блужданиями по огромным выставочным залам. Правда, самым ярким воспоминанием одного из вечеров, остался не кинопоказ, а возвращением домой под сильным грозовым ливнем. Мы бежали до метро Арсенальная и все промокли до нитки! Дорога домой выдалась сплошным позитивом.

Continue reading


Июн 7 2009

Вечера с Гребенщиковым

На днях я наткнулась в сети на обсуждение такого явления, как Борис Гребенщиков и группа “Аквариум“. Запомнилась фраза какой-то девушки (пол определялся судя по нику, хотя конечно это мог быть и старый лысый педофил – ехидная редакция): “Мне как-то довелось перекинуться с ним парой фраз. После этого я поняла, как человек может писать такие тексты“. Можно расценивать это как сильное внушение и веру в божественность образа Гребенщикова (а-ля ему достаточно сказать пару слов, чтобы убить наповал). А можно верить в то, что человек этот действительно наделен… ну, не божественностью, но такой энергетикой, что он создает вокруг себя атмосферу, которая просто не оставляет никаких сомнений в гениальности БГ. Где бы он ни находился. Будь то комната, концертный зал, стадион или просторы степей русских.

Мое мнение на этот счет довольно-таки туманно и неясно (ты нас пугаешь!!! – ехидная редакция). Но чему я очевидец – так это тому, что атмосфера там, где находится этот человек и еще несколько тысяч зрителей, горячо его любящих, таки особенная. И создана она, конечно, не без помощи самих зрителей и музыкантов группы. Многолетний (чуть не написала многовековой) опыт дает о себе знать. Гребенщиков начинает петь первые строчки песни – зал аплодирует, давая понять, что узнал песню и рад ее слышать. Завершается песня – опять взрыв аплодисментов. Гребенщиков хочет что-то сказать, но смотрит на ликующий зал и понимает, что слова ни к чему, и все несказанное отражается в его лице. В некоторые из таких моментов он складывал руки в молитве. Не уверена, что обращению к Богу помогают аплодирующие почитатели творчества группы “Аквариум“, но в любом случае, БГ можно все. Он на этой сцене хозяин.

Continue reading